15 Вересня, 2025
Диференційна діагностика больового синдрому у вусі: практичні аспекти для лікарів первинної ланки
Біль у вусі завжди викликає занепокоєння як у пацієнтів, так і у лікарів. Правильна диференційна діагностика дозволяє швидко визначити тактику лікування та уникнути ускладнень. Розглянемо основні причини вушного болю та їх діагностичні особливості.
Зміст статті:
Анатомічні аспекти больового синдрому
Барабанна перетинка наглухо відокремлює зовнішнє вухо від середнього, що має принципове значення для розуміння патологічних процесів. Єдиним зв’язком середнього вуха із зовнішнім світом залишається євстахієва труба. Цей факт пояснює, чому місцеві антибіотики при середньому отиті неефективні – вони просто не потрапляють до місця запалення.
Больові рецептори розподілені нерівномірно: у зовнішній частині слухового проходу їх менше, тоді як у кістковій частині (за перешийком) концентрація больових закінчень значно вища, що робить будь-які маніпуляції в цій зоні надзвичайно болючими.
Гострий середній отит: класичні ознаки
Діагноз Гострий середній отит ставиться при наявності двох обов’язкових компонентів: ознак системної інфекції та випинання барабанної перетинки.
Системні прояви включають:
Отоскопічні критерії:
Важливий нюанс:
У 25% дітей до п’яти років гострий середній отит може протікати без больового синдрому, проявляючись лише загальними симптомами інтоксикації.
Особливості перебігу в різних вікових групах
Діти першого року життя потребують особливої уваги. У них євстахієва труба широка, пряма, без перегинів, що робить середнє вухо доступним для інфекції. Від початку процесу до перфорації може минути лише кілька годин. У цій віковій групі найвищий ризик ускладнень, включаючи мастоїдит та абсцеси головного мозку.
Діти до 6-7 років часто не можуть локалізувати біль через незавершену мієлінізацію нервових шляхів. Замість скарг на вушний біль вони проявляють подразливість, відмову від їжі, порушення сну.
Зовнішній отит: диференційні ознаки
Зовнішній отит характеризується запаленням шкіри слухового проходу та має кардинально відмінну клінічну картину:
Больовий синдром:
Отоскопічна картина:
Спеціальні форми та ускладнення
Бульозний отит може бути варіантом як гострого середнього отиту, так і зовнішнього отиту. При гострому середньому отиті були формуються під епідермальним шаром барабанної перетинки, особливо часто на фоні грипозних інфекцій. Це один з небагатьох випадків, коли доцільне застосування місцевих крапель з фенозоном для зменшення поверхневого натяжіння.
Перфоративний гострий середній отит проявляється отореєю – гнійними виділеннями з вуха. При цьому біль зазвичай зменшується через декомпресію, але з’являються нові діагностичні завдання щодо оцінки перфорації.
Диференційна діагностика: ключові моменти
Гострий середній отит vs Зовнішній отит:
Особливі ситуації, що потребують уваги:
Випинання барабанної перетинки без ознак гострої інфекції може свідчити про вроджену холестеатому – стан, що потребує терміново обстеження у отоларинголога.
Тактика ведення та показання до направлення
При підозрі на гострий середній отит:
При зовнішньому отиті:
Показання для термінового направлення:
Практичні рекомендації
Успішна диференційна діагностика больового синдрому у вусі базується на ретельному зборі анамнезу, правильній отоскопії та розумінні вікових особливостей. Пам’ятайте, що відсутність болю не виключає серйозної патології, особливо у маленьких дітей.
Завжди оцінюйте загальний стан пацієнта поряд з локальними змінами. При сумнівах краще направити пацієнта до спеціаліста, ніж ризикувати розвитком ускладнень.
Правильна інтерпретація клінічних даних дозволяє своєчасно розпочати адекватне лікування та попередити розвиток хронічних форм захворювань середнього та зовнішнього вуха.
Стаття підготовлена на основі лекції отоларинголога Анатолія Власенко
inst: @doctorvlasenko
Поділитися: